18 грудня 2025 року прийнято Закон України «Про академічну доброчесність» («Закон»), що стосується питань доброчесного викладання, наукової діяльності, навчання та інших активностей у сфері освіти й науки.

До роботи над Законом долучились, серед іншого, Андрій Стрельцов, юрист Syrota, Dzis, Melnyk & Partners, та Ангеліна Бережненко, які увійшли до складу відповідної робочої групи парламентського комітету з питань освіти від Української Студентської Ліги.

У цій статті ми наводимо розгорнутий аналіз окремих положень Закону, що на наш погляд заслуговують на увагу, щодо таких питань:

Зауважимо, що хоч у цій статті ми і говоритимемо здебільшого про вищу освіту, норми Закону нею не обмежуються.

Чекліст дій

Дії, що наведені нижче, необхідно здійснити до введення Закону в дію, тобто до 31.07.2026.

Викладачам

Слід упевнитись, що силабуси (навчальні програми тощо) дисциплін передбачають:

• завдання, що за рівнем складності та обсягом відповідають часу, які матимуть студенти на їх виконання
• чіткі та зрозумілі вимоги до виконання завдань, у тому числі пряме зазначення, якщо певні завдання дозволяється виконувати групою або з допомогою інших студентів
• визначені та чіткі критерії оцінювання результатів виконання завдань, що дійсно дозволяють оцінити досягнення результатів навчання
• відсутність переваг чи перешкод для окремих категорій осіб у виконанні завдань, окрім випадків додаткової підтримки для осіб з особливими освітніми потребами
• де доречно – прямий дозвіл на використання раніше створених академічних творів повністю або частково

Закладам вищої освіти

Закладам вищої освіти слід, серед іншого:

• визначити, чи здійснюватиметься перевірка наявності порушень академічної доброчесності стосовно кандидатів на посади заступників керівника закладу вищої освіти, керівників структурних підрозділів
• передбачити систему уповноважених органів та порядок їх формування, визначити повноваження уповноважених органів та уповноважених осіб, їхню відповідальність
• визначити механізми для запобігання виникненню та врегулювання конфліктів інтересів
• забезпечити доступ (за потреби) учасників освітнього процесу, вчених до спеціалізованого програмного забезпечення з виявлення ознак порушення академічної доброчесності
• передбачити процедуру розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності та самих цих порушень, гарантії учасників під час такого розгляду, обовʼязкове фіксування повідомлень про порушення академічної доброчесності та документування прийнятих рішень за результатами їх розгляду
• визначити порядок прийняття рішень про застосування відповідальності за порушення академічної доброчесності та їх оскарження
• передбачити відповідальність за порушення академічної доброчесності, для яких відповідальність не визначена Законом (див. відповідний розділ вище)
• погодити внутрішні акти, що стосуються здобувачів освіти (що включатиме, щонайменше, відповідальність за порушення, порядок розгляду порушень студентів тощо), із вищим органом самоврядування здобувачів освіти (для студентів – загальні збори (конференція) студентів)
• оприлюднити внутрішні акти щодо забезпечення академічної доброчесності на власному вебсайті та забезпечити оприлюднення рішень, прийнятих за результатами розгляду порушень академічної доброчесності

Студентському самоврядуванню

Студентському самоврядуванню необхідно:

• передбачити в положенні про студентське самоврядування закладу вищої освіти, який орган та за якою процедурою визначатиме представників для участі в уповноваженому органі
• упевнитись, що існує можливість оперативного скликання конференції (загальних зборів) студентів закладу вищої освіти для погодження актів щодо забезпечення академічної доброчесності

Вимоги до викладання та наукової діяльності

При написанні академічних творів

Першочергово зазначимо, що Закон вводить поняття академічного твору – це будь-який твір (зокрема курсові, кваліфікаційні роботи, наукові статті тощо), що створюється у сфері освіти та науки й передбачений законодавством чи внутрішніми актами закладу вищої освіти.

Закон здебільшого закріплює звичайні вимоги до посилань на твори інших осіб та додатково визначає, серед іншого, що:

• необхідно забезпечувати прозорість дослідження шляхом надання інформації про первинні дані, використані методи, матеріали та обладнання тощо, порядок проведення і результати досліджень, джерела інформації
• слід аналізувати надійність і достовірність інформації, що використовується для отримання нових наукових результатів
• при наведенні припущень та недоведених тверджень необхідно про це зазначати
• крім авторів, у творі потрібно згадувати й інших осіб, які брали участь у роботі над ним, зокрема шляхом рекомендацій чи консультування, із зазначенням внеску кожної такої особи

Видавництва перед публікацією твору будуть зобовʼязані визначити та оприлюднити правила рецензування та перевірки творів на наявність порушень академічної доброчесності.

Аналогічна вимога перевірок передбачена і для закладів вищої освіти та наукових установ стосовно робіт, на підставі чи з урахуванням яких присуджується ступінь вищої освіти або науковий ступінь, та додатково щодо творів, які заклад вищої освіти чи наукова установа видає або рекомендує до друку.

Крім того, Закон адресує питання використання штучного інтелекту. Передбачено, що якщо ним згенеровано певний обʼєкт, то про це необхідно зазначити, при чому робити це слід із викладенням методики генерування та/або посиланням на відповідну програму.

Ми очікуємо, що визначення поняття «обʼєкт» напрацьовуватиметься згодом практикою. При цьому, з урахуванням ознак порушення академічної доброчесності (детальніше нижче), ми не вважаємо таким порушенням випадки використання штучного інтелекту для допомоги в дослідженні (наприклад, пошук інформації із подальшою належною її перевіркою автором), редагування написаного автором тексту тощо.

В освітньому процесі

У частині освітнього процесу Законом було закріплено деякі правила, що вже стали частиною найкращих практик провідних закладів вищої освіти України.

Серед іншого, це обовʼязки викладачів:

• перевіряти надійність і достовірність інформації, що надається здобувачам освіти
• вчасно, неупереджено та невибірково реагувати на прояви порушення академічної доброчесності
• чітко встановлювати очікувані результати навчання та зрозумілі вимоги до виконання навчальних завдань, здійснювати оцінювання за заздалегідь визначеною прозорою системою на основі чітких оприлюднених критеріїв та за допомогою методів та інструментів, що здатні забезпечити досягнення мети оцінювання
• не допускати упереджене ставлення або дискримінацію особи за будь-якою ознакою при оцінюванні

Крім того, передбачено заборону надмірного обсягу навантаження студентів; обсяг і рівень складності завдань повинні відповідати часу, відведеному на їх виконання.

Якщо ж особа вважає, що результати навчання іншого студента або її власні оцінені недоброчесно, то вони можуть бути оскаржені відповідно до внутрішніх актів закладу вищої освіти.

Студенти ж повинні виконувати кожне навчальне завдання самостійно, а використовувати раніше створені академічні твори (наприклад, у межах інших дисциплін) дозволено лише в разі, якщо це передбачено умовами навчального завдання.

Порушення академічної доброчесності

Порушення та відповідальність

Однією із новацій Закону є спроба окреслити межі порушень академічної доброчесності шляхом визначення як їх конкретних різновидів (через перелік), так і задання ознак.

Крім того, передбачено заборону надмірного обсягу навантаження студентів; обсяг і рівень складності завдань повинні відповідати часу, відведеному на їх виконання.

¹ – зазначення автором особи, яка не брала участь у створенні академічного твору.
‍² – вигадування даних чи фактів про результати академічної діяльності.
‍³ – свідома зміна чи модифікація наявних даних, що призводить до створення завідомо неправдивої інформації щодо результатів академічної діяльності.

Перелік цих конкретних видів порушень академічної доброчесність зможе бути розширений іншими законами.

Закон також встановлює конкретну відповідальність за деякі порушення незалежно від особи порушника:

⁴ – не вважатиметься самоплагіатом оприлюднення в дисертації на здобуття наукового ступеня раніше опублікованих власних наукових результатів без зазначення інформації про джерело попереднього оприлюднення.
⁵ – дія або бездіяльність, що перешкоджають реалізації прав, свобод і законних інтересів іншої особи в її академічній діяльності.

Якщо виявлено порушення академічної доброчесності в опублікованому академічному творі, то він відкликається видавцем з одночасним оприлюдненням причини відкликання та не враховується під час оцінювання академічної діяльності його автора.

Коли Закон передбачає визначення відповідальності за конкретне порушення у внутрішньому акті закладу вищої освіти, така відповідальність обирається із визначеного Законом переліку; вона може додатково бути диференційована за певними ознаками, наприклад: залежно від року навчання, за повторне вчинення порушення тощо.

У будь-якому випадку, за порушення, вчинені до набрання чинності Законом, застосовуватиметься відповідальність, що була передбачена законодавством, чинним на момент вчинення такого порушення.

В освітньому процесі

Встановлення факту порушення академічної доброчесності належатиме до виключних повноважень уповноваженого органу або уповноваженої особи.

Законом чітко не врегульовано, у яких випадках необхідно утворювати уповноважений орган, а в яких буде достатньо лише уповноваженої особи. На нашу думку, уповноважений орган може утворюватись:

• як на постійній основі (і відповідно повноваження на розгляд порушень будуть розмежовані із уповноваженою особою),
• так і на тимчасовій основі для розгляду конкретних порушень (наприклад, щодо здобувачів освіти).

Розгляд можливого порушення академічної доброчесності здійснюється за таким алгоритмом:

Окремої уваги заслуговує питання ретроспективної дії Закону. Так, передбачено, що:

• у випадку перевірки на дотримання вимог академічної доброчесності дисертацій та кваліфікаційних робіт, що вже були захищені на момент набрання чинності Законом (наприклад, унаслідок подання скарги або перед призначенням на посаду), така перевірка зможе здійснюватись лише на дотримання вимог, що були чинними на момент їх захисту;
• до відповідальності може бути притягнуто виключно за ті діяння, що вважались порушенням на момент їх вчинення.

Утім, таких обмежень ретроспективної дії не передбачено для інших порушень академічної доброчесності, як-от відчуження авторства, і обмеження, передбачені за них Законом (наприклад, обмеження займати посаду керівника закладу вищої освіти) лише вимагають їх встановлення за процедурою, передбаченою Законом (детальніше про це нижче).

На нашу думку, це питання ще підлягатиме остаточному визначенню в судовому порядку.

Інші інституційні зміни

Для адміністрації закладів вищої освіти

Для забезпечення академічної доброчесності Закон передбачає низку вимог до закладів вищої освіти, обмежень в управлінні та контролі ними. Нижче наведено окремі з них; детальніше можна ознайомитись, серед іншого, у розділі III Закону.

Відтепер керівниками закладів вищої освіти не зможуть протягом 10 років бути особи, стосовно яких було встановлено факт конкретних порушень академічної доброчесності (відчуження авторства, плагіат внаслідок відчуження авторства, приписування автором); таке порушення буде підставою для звільнення.

Важливо, що Закон вимагає, аби таке порушення було встановлено відповідно до Закону. На наше переконання, це відсилає до процедури, – тобто навіть якщо порушення академічної доброчесності сталося до набрання чинності Законом, у випадку його встановлення за процедурою, передбаченою Законом, це обмеження все одне застосовуватиметься, навіть якщо не буде застосовано інші заходи відповідальності.

При цьому ми відмічаємо не зовсім коректне формулювання Закону з цього приводу. Так, Закон використовує формулювання «…було встановлено факт порушення академічної доброчесності, визначеного [перелік норм Закону]», однак такий перелік норм Закону встановлює не склад порушень, а можливі за них санкції. Відтак питання тлумачення цієї норми має бути остаточно встановлено судовою практикою.

Внутрішні акти закладу вищої освіти можуть також передбачати перевірку наявності порушень академічної доброчесності і стосовно кандидатів на посади заступників керівника закладу вищої освіти, керівників структурних підрозділів.

Окрім зазначеного, такі внутрішні акти повинні включати, серед іншого:

• вимоги до створення, оприлюднення, виконання та оцінювання академічних творів, навчальних робіт;
• порядок формування, повноваження та відповідальність уповноважених органів та уповноважених осіб;
• процедуру розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, порядок прийняття рішень про застосування відповідальності та оскарження;
• механізми для запобігання виникненню та врегулювання конфліктів інтересів.

Студентському самоврядуванню необхідно:

• внутрішні акти;
• рішення за результатами розгляду порушень академічної доброчесності;
• дисертації та кваліфікаційні роботи, прийняті до захисту в закладі вищої освіти чи наукової установи – в машинозчитувальному форматі.

У частині зовнішнього забезпечення якості освіти передбачено обмеження, що особа не може брати участь у заходах з цього приводу стосовно закладу вищої освіти, де вона навчалась або працювала, протягом 3 років з дня завершення навчання або звільнення.

Крім того, важливим нововведенням Закону є визначення інституційних порушень академічної доброчесності. Загалом, це випадки, коли заклад вищої освіти своїми діяннями зумовлює поширення випадків порушень академічної доброчесності, зокрема через нерозбудову систему забезпечення академічної доброчесності, нерозгляд скарг на її порушення та/або невжиття заходів для виявлення порушень та реагування на них.

За інституційні порушення академічної доброчесності заклад вищої освіти може бути позбавлений права утворювати спеціалізовані вчені ради та присуджувати наукові ступені, отримати відмову в акредитації тощо.

Для студентського самоврядування

Оскільки Закон великою мірою стосується і студентів, то природньо передбачає деяке розширення повноважень студентського самоврядування.

Політики, заходи та процедури забезпечення академічної доброчесності в частині, що стосується студентів, потребуватимуть погодження конференцією (загальними зборами) студентів закладу вищої освіти та науковим товариством – подібно до правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти.

У випадку, якщо питання порушення академічної доброчесності розглядається щодо студента, то такий розгляд здійснюватиметься уповноваженим органом, до якого студентське самоврядування повинно буде направити свого представника (представників) у порядку, передбаченому положенням про студентське самоврядування.

Наразі Закон був підписаний Президентом України та офіційно опублікований, він буде введений у дію чинності через 6 місяців з дня його опублікування – 31.07.2026.